22 листопада, у четверту суботу місяця, Україна вшановує День пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У цей день скорботи громада Шепетівки зібралася біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору, щоб вшанувати мільйони невинних українців, життя яких забрав комуністичний тоталітарний режим. Меморіальний захід об’єднав керівництво громади, духовенство, військовослужбовців і мешканців міста. Шепетівчани долучилися до Всеукраїнської хвилини мовчання, схиливши голови перед пам’яттю тих, хто загинув від штучно створеного голоду. Духовенство провело спільний молебень за душі безвинно закатованих. На знак скорботи та шани учасники заходу поклали до підніжжя пам’ятного знаку живі квіти та символічні композиції з пшеничних колосків. Голодомор 1932–1933 років визнаний Законом України геноцидом Українського народу — цілеспрямованою політикою винищення українців як національної групи через насильницьке вилучення продовольства, блокаду та репресії. Сучасні злочини російської федерації є продовженням тієї ж тоталітарної практики: росія знову застосовує методи геноциду, прагнучи знищити українську ідентичність, культуру й мову. Тому нинішня російсько-українська війна — це не лише боротьба за незалежність, а й за збереження українців як нації. Пам’ять про Голодомор стає важливим чинником суспільної стійкості та усвідомлення небезпеки, а знання про сталінський геноцид допомагає світу краще зрозуміти сутність злочинної війни, яку веде росія сьогодні.
